Якою б мірою ми не заглиблювалися в духовне життя, на якому б із його щаблів не перебували – чи на самих початках, чи вже живучи в інтенсивному молитовному ритмі – погодьмося, що цей процес – це завжди рух.
Рух у напрямку до Бога. А отже, й шлях, як втілення руху.
Паломництво є ніби фізичним втіленням цього духовного шляху і руху. Його суть завжди одна – ми залишаємо все і вирушаємо в дорогу.
Полишаємо все звичне і зрозуміле нам, щоденне й буденне, виправдане нашими потребами й цілями, все, що вимагає від нас багатьох зусиль, уваги й часу, і починаємо рухатися з однією особливою метою — щоб поклонитися Богові на особливому місці.
Таким місцем в Київсько- Житомирській дієцезії є Бердичів, серце дієцезії, до якого сходяться всі шляхи, особливо напередодні урочистості Матері Божої Бердичівської.
З різних місць вже вирушили паломництва.
Деякі йдуть 8 дні, деякі 4, є такі, які долають немалий шлях за один день.
Скільки б днів не тривала дорога – із певністю можна сказати, що той, хто вирушив на паломництво, ніколи не повертається додому порожнім.
Придивімось ближче різним паломницьким групам, які вже вирушили:
20 Київське паломництво Київ- Фастів – Бердичів
Подільське паломництво Хмельницький – Красилів- Любар – Бердичів
Францисканське паломництво Шепетівка – Полонне- Бердичів
Коростишівське паломництво Коростишів – Житомир – Бердичів
Фото – з фб сторінок паломників