Капелани

Війна, поранення, розлука з рідними чи втрата побратима ставлять перед людиною важкі запитання. Капелан — це священник, до якого можна звернутися по молитву, сповідь або просто розмову. Він приходить, щоб вислухати, розділити тягар пережитого й допомогти відчути Божу близькість. Звернутися до нього можна і тоді, коли важко вірити, бракує слів для молитви або незрозуміло, з чого почати.

Де служать капелани

Військові капелани супроводжують військовослужбовців у підрозділах, навчальних центрах і шпиталях. Їхня опіка охоплює також ветеранів та родини військових: тих, хто чекає на повернення близьких, переживає загибель, полон чи зникнення безвісти.

У Київсько-Житомирській дієцезії діє Комісія спеціального пастирства у часі війни. Серед її завдань — залучення священників до капеланського служіння у війську та шпиталях, підтримка ветеранів і підготовка парафіяльних спільнот до допомоги людям, яких торкнулася війна. Докладніше про комісію.

Окремими напрямами капеланства є служіння в лікарнях і місцях позбавлення волі. Священник підтримує хворих та їхніх близьких, молиться з ними, уділяє Таїнства. Ув’язненим допомагає пройти шлях покаяння, примирення з Богом і відповідальності за власне життя.

Чим може допомогти військовий капелан

Капелан звершує Святу Месу, сповідає, уділяє Святе Причастя та Таїнство Єлеопомазання хворих. Через ці Таїнства Христос дарує людині прощення, зміцнення й надію.

До священника можна прийти зі страхом перед бойовим завданням, болем утрати, почуттям провини, труднощами в родині або питаннями про Бога. Можна попросити помолитися за побратима чи близьку людину. Не потрібно заздалегідь готувати слова: достатньо сказати «Мені важко. Чи можемо поговорити?».

Для такої розмови не обов’язково бути католиком або практикувати віру. Капелан покликаний поважати свободу совісті кожного. Участь у молитві та релігійних обрядах є добровільною.

Віра, захист і людяність

Католицька Церква визнає право на захист від збройної агресії. Сумлінне військове служіння заради безпеки й свободи людей може бути служінням спільному добру та миру. Водночас навіть під час війни залишаються чинними моральні вимоги: повага до цивільних, гуманне ставлення до поранених і полонених. Про це говорить Катехизм Католицької Церкви, пп. 2308–2313.

Капелан допомагає військовому берегти сумління й людяність, знаходити опору у вірі та проходити через важкі моральні запитання.

Це служіння має давню традицію. У 1986 році святий Йоан Павло ІІ оновив церковні норми духовної опіки військових, наголосивши на їхніх особливих душпастирських потребах. В Україні від листопада 2022 року діє Школа капеланського служіння при Конференції римсько-католицьких єпископів. Документ Йоана Павла ІІ, про Школу капеланського служіння.

Запросити капелана

Якщо ви перебуваєте у військовій частині чи шпиталі, запитайте, як зв’язатися з капеланом. Якщо бажаєте зустрітися саме з католицьким священником, скажіть про це.

Військові, ветерани та їхні рідні також можуть звернутися до найближчої римсько-католицької парафії. Щоб з’ясувати, до кого звернутися в межах дієцезії, можна сконтактувати з курією:

- Телефони: +38 (044) 278-75-19, +38 (097) 937-24-56.
- Електронна пошта: kanclerkzd@ukr.net.
- Години роботи: понеділок–п’ятниця, 09:00–16:30.

Це загальні контакти курії, опубліковані на офіційному сайті дієцезії. Під час звернення коротко поясніть, кому потрібна підтримка, у якому ви населеному пункті та чи є потреба терміновою.

Просити про допомогу можна для себе або близької людини. Не потрібно чекати, доки стане нестерпно.